Затримки в розвитку мовлення в малюків

У кожній сім’ї батьки із трепетом і хвилюванням очікують перших слів свого малюка. Абсолютних нормативів у даному питанні немає, але все ж уважається, що дитина починає виразно вимовляти перші слова (у неї з'являється мовлення) в період від 14 до 18-ти місяців (при цьому не маються на увазі лепет, склади тощо). Звісно, є діти, які починають розмовляти трохи раніше, а є діти, для яких цей період настає пізніше.

Якщо спостерігається «відстрочення» у 2–3 місяці, підстав турбуватись немає. Часто буває так, що дитина, в якої краще розвинена рухово-моторна сфера, повільніше вчиться розмовляти (й навпаки). Однак якщо дворічна дитина не вимовляє жодного слова, у батьків уже є підстави для занепокоєння.

Як показують результати нових досліджень, проведених у Великій Британії, у даний час у дітей усе частіше й частіше відбуваються затримки в розвитку мовлення. Так, згідно з даними останнього дослідження, 22 % хлопчиків і 13 % дівчаток мають труднощі з навчанням мовлення. Але затримки бувають і досить великими: 4 % дітей не розмовляють до закінчення 3-го року життя.

Як допомогти дитині в розвитку мовлення?

Перш за все необхідно звернутись до логопеда, який визначить характер труднощів, що виникли у вашого малюка. Та однієї лише допомоги логопеда недостатньо. Батьки теж повинні інтенсивно попрацювати з дитиною, щоб допомогти їй розвинути мовленнєві вміння й навички. Що ж їм треба при цьому робити?

• Заохочуйте висловлювання, ставлячи запитання й розмовляючи з дитиною. Саме активне спілкування з малюком і сприяє розвитку мовлення в першу чергу! При цьому необхідно уникати будь-яких сюсюкань, а вимовляти слова треба чітко й неквапливо. Варто звертати увагу також на те, щоб уживати відомі дитині слова та стежити за їх різноманітністю.
• Не спрямовуйте на дитину потік слів – занадто швидке мовлення батьків призводить до того, що малюк не може виокремити певних слів з його потоку.
• Оточіть дитину мовленням – читайте їй на ніч, розмовляйте із самими собою при дитині (коментуючи свої дії, наприклад), улаштуйте дитині прослуховування казки. Але не варто саджати її перед телевізором – це погана ідея. Занадто великий інформаційний шум призводить до того, що дитина не може зосередитись на словах, які чує.
• Надайте дитині простір для власних висловлювань. Якщо ігнорувати те, що каже дитина, не слухати її або просити замовкнути, то це призведе до того, що ваш малюк просто замкнеться на «апробації» своїх здібностей до мовлення і його розвиток призупиниться.
• Не переривайте. Якщо дитина починає розмовляти, батьки повинні вислухати її до кінця, не перериваючи, проявляючи повагу до її слів і даючи переконатися, що розуміють, про що хотів сказати їхній малюк.
• Демонструйте дитині приклади правильної вимови – якщо ми сюсюкаємо, говоримо складами («ба», «гав» тощо) або вимовляємо слова повільніше, ніж зазвичай, у такому випадку не варто дивуватись, якщо дитина буде допускати мовленнєві помилки.
• Дозволяйте своєму малюку спілкуватися з іншими однолітками. І хоча дитина може почати вимовляти слова з помилками, яких припускаються інші діти, контакт з однолітками стимулюватиме її до вербальної комунікації.