Як з дитиною «читати» ілюстрації книг

Одне з найулюбленіших занять усіх мам – читати книжку з картинками в обіймах зі своїми малюками. Батьки інтуїтивно усвідомлюють значення такого близького контакту й розуміють, що читання допомагає дітям засвоїти структуру мови й розвиває сприйняття сили та краси писемного слова.

Але чи багато хто з нас «читає» ілюстрації у книзі з такою ж увагою й завзяттям, як слова? І чому це важливо?

Ми щодня зіштовхуємося зі стрімким потоком реклами, знаків і символів, призначених для формування нашої свідомості та спрямування нашої уваги в певне русло. Крім того, навіть просто зазирнувши до Інтернету, переконуємося, що ми все більше перетворюємось на візуальне суспільство. Якщо ми хочемо, щоб наші діти стали розумними, грамотними та проникливими споживачами візуальної інформації, ми повинні навчити їх читати візуальні композиції та розуміти їх зміст.

Ілюстровані книги надають батькам ідеальну можливість познайомити своїх дітей з мовою візуальної композиції й оцінити її інформативність. Художники-ілюстратори дуже тісно співпрацюють з письменниками. Тому під час читання тексту варто також приділяти час ретельному вивченню того, про що розповідають малюнки. Наприклад, деякі батьки дітей молодшого шкільного віку вивчають з ними ілюстрації в такій послідовності: перед тим, як почати читати нову книгу, діти й батьки «проходять» очима по всіх ілюстраціях у ній, потім діти намагаються описати побачене, уявити собі сюжет оповідання й зробити припущення, що може статись на наступній сторінці.

Деякі мами використовують ілюстрації, щоб розбудити уяву своїх дітей. Діти розповідають історію, яку бачать на картинці. Так вони стають учасниками описаного, взаємодіючи у своїй уяві з персонажами художніх творів, і переживають усі пригоди, які розгортаються на картинці. Візуальні образи часто стають фундаментом для дитячих театральних постановок.

Ось ще кілька способів спільного вивчення ілюстрацій з вашою дитиною та розвитку її здатності «читати» візуальні композиції.

Кольори

Якщо ваша дитина ще дуже маленька, спитайте її, які кольори зустрічаються на зображенні найчастіше, а потім допоможіть співставити певний колір з конкретним почуттям та/або дією. Наприклад, червоний колір описує щось захоплююче, чорний розповідає страшну історію, синій – це щось сумне, жовтий описує приємне хвилювання або щастя. Коли потім будете читати, переконайтеся, що текст книги підтверджує «прочитане» вами на картинці. Або зробіть протилежне – спочатку прочитайте текст, а потім подивіться, як ілюстратор допоміг посилити враження від сюжету за допомогою кольору.

Лінії

Попросіть дитину визначити різні види ліній на малюнку, простежити пальцем уздовж них та описати те, що кожна лінія символізує. Пунктирна лінія щасливо стрибає по картинці, товста лінія незграбно повзе, криві лінії регочуть, а тонкі, гострі лінії сердито колють і пронизують. Порозмовляйте про те, як тип і рух різних ліній на малюнку відповідають ходу розповіді. Постарайтесь підібрати книгу, яка буде дитині захоплюючим прикладом взаємозв'язку оповіді з лініями різної довжини й форми.

Форми та предмети

Запропонуйте дитині називати форми та предмети, зображені на ілюстрації, та описувати співвідношення їхнії розмірів один з одним. Допоможіть своїй дитині усвідомити, що чим більше предмет і чим ближче він до глядача, тим більш важливим він є в оповіданні. Далі спитайте дитину, на якій частині малюнка її погляд зупинився в першу чергу і як далі він рухався по картинці. Зверніть увагу: якщо погляд рухається в горизонтальному напрямку по ілюстрації, це означає, що сюжетна проблема вирішена; вертикальний напрямок руху вказує на тверді кроки в напрямку до вирішення проблеми, а діагональні шляхи руху погляду створюють враження очікування рішення. Ще раз оцініть, як письмовий текст відповідає візуальній структурі розповіді.

Ми живемо у світі, де бути візуально грамотною людиною надзвичайно важливо. Чим більше ми допомагаємо нашим дітям зрозуміти мову візуальних форм і взаємодію зображень зі словами з метою передачі думок, тим легше вони зможуть інтерпретувати, розуміти та взаємодіяти з навколишнім світом.