Освіта дітей з особливими потребами

Хто такі діти з особливими потребами: відмінності розвитку та навчальної  діяльності  дітей з особливими потребами  в  процесі навчання

Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку

Діти  з  особливостями  (порушеннями) психофізичного  розвитку  мають відхилення  від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими чи набутими розладами.

Залежно від типу порушення  виокремлюють  такі  категорії  дітей  з:

  • порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом);
  • порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниже ним зором);
  • порушеннями інтелекту (розумово відсталі, із затримкою психічного розвитку);
  • мовленнєвими порушеннями;
  • порушеннями опорно-рухового апарату;
  • складною структурою порушень (розумо во відсталі сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін.);
  • емоційно-вольовими порушеннями та дітей з аутизмом.

В Конотопському дошкільному закладі ( ясла – садок) № 10 «Ялинка»  функціонує  група «Сонечко» для дітей з  мовленнєвими порушеннями. З дітьми цієї групи працюють спеціалісти: учитель-логопед, психолог, які надають консультації та рекомендації батькам  щодо виховання і навчання дітей. Організація роботи вчителя-логопеда здійснюється відповідно  Програми «Організація корекційно-розвивальної роботи в групах для дітей із порушенням мовлення» (авт. – Шеремет М.К., Стахова Л.Л., Кравцова І.В., Кравченко А.І.).

                                                                    Діти з порушеннями мовлення

Загальні рекомендації

  • Не ігноруйте дитину, якій складно говорити.
  • Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з нею потребуватиме більше часу.
  • Не перебивайте, не квапте й не виправляйте її.
  • Дивіться в обличчя, підтримуйте візуальний контакт.
  • Не думайте, що ускладнення мовлення — показник низького рівня інтелекту, і що дитина, яка має мовленнєві порушення, не може зрозуміти вас.
  • Спочатку намагайтеся ставити такі запитання, які передбачають короткі відповіді або відповідні рухи голови («так», «ні»).
  • Не вдавайте, що зрозуміли, якщо це не так. Повторіть те, що ви зрозуміли, й не соромтеся перепитати те, чого не зрозуміли. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше, можливо, по буквах.
  • Якщо у вас виникають проблеми в спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб — надрукувати, написати.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.