ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Арт- терапія ,,Продовжити малюнок”
Необхідно взяти великий аркуш (А2, А3), олівці або фломастери.
Щоб зменшити тревогу і відповідальність дітей перед чистим аркушем, потрібно намалювати одну деталь ведучому (овал, коло).
Потрібно домовитися про чергу, хто за ким малює, щоб взяти участь змогли всі(діти разом з батьками). Також може бути (але не обов’язково) задана тема малюнку: космос, дитячий майданчик, магазин і т.д.
Дитина малює один елемент і передає малюнок далі. Під час малювання тема може змінитися до невпізнання. Весь аркуш може бути зафарбований в різні кольори, людина стане монстром, а поверх планет будуть намальовані каракулі – це ракета літала!
Ведучий стежить за тим, щоб дітина довго не затримувала роботу у себе, внесок усіх в малюнок повинен бути приблизно рівним.
Під час заняття, коли дитина вже включилася в роботу, початковий задум вже не має сенсу, кожен задоволений своїми досягненнями і коли не виходить гарний малюнок, відповідальність лежить на всіх, а не на комусь конкретно.

Вправи на зняття м’язового напруження

«Поза спокою»
Сісти ближче до краєчка стільця, спертися на спинку, руки вільно покласти на коліна, ноги злегка розставити. Формула загального спокою вимовляється повільно, тихим голосом, з тривалими паузами:
Всі уміють танцювати,
І стрибати, й малювати,
Та не всі іще уміють
Розслаблятись, спочивать.
Є у нас такая гра –
Дуже легка і проста,
Уповільнюється рух
І зникає все навкруг…
І стає нам зрозумілим,
Що розслаблення нам миле!
„Кулачки”
Стисніть міцно пальці в кулаки. Руки лежать на колінах. Стисніть кулаки ще міцніше, щоб кісточки побіліли. Он як напружилися руки! Велике напруження. Нам неприємно так сидіти! Руки втомилися. Розслабили руки. Відпочиваємо. Кисті рук потепліли. Стало легко й приємно. Слухаємо і робимо, як я. Спокійно! Вдих – видих!
Ця і кожна наступна вправа повторюються тричі.
Руки на колінах,
Кулачки стиснуті,
Міцно, з напруженням
Пальці притиснуті (стиснуті пальці).
Пальчики сильніш стискаєм –
Відпускаєм, розтискаєм.
Легко припідняти й опустити розслаблену кисть.
„Олені”
Уявімо собі, що ми – олені. Піднести руки над головою, схрестити їх, широко розчепіривши пальці. Ось які роги у оленя! Напружте руки. Вони стали твердими! Нам важко й незручно так тримати руки. Напруженість неприємна. Швидко опустіть руки на коліна. Розслабили руки. Спокійно. Вдих – видих.
„Пружинки”
Уявімо, що ми поставили ноги на пружинки. Вони вискакують з підлоги і відштовхують носки наших ніг так, що вони підіймаються догори, а п’яти продовжують упиратися в підлогу. А тепер натискаємо на пружинки. Сильніше! Ноги напружені! Важко так сидіти. Припинили натискати на пружинки. Ноги розслабилися. Приємно. Відпочиваємо. Вдих – видих!
Психогімнастична вправа «Зайчик»
Мета: розвиток моторної пам’яті.
Дитина повинна придумати і запам’ятати певну позу. Поки звучить музика, вона вільно стрибає по кімнаті немов зайчик. Як тільки музика закінчилася, тут же повинна прийняти обрану раніше позу.
Психогімнастична вправа «Сова»
Мета: розвиток самоконтролю.
Якщо в сім’ї дитина одна, совою повинен бути дорослий. Поки сова спить, дитина вільно переміщується по кімнаті. За командою: «Ніч!» Сова прокидається, а дитина завмирає. Якщо до наступної команди: «День!» Дитина почне рухатися або заговорить, сова і дитина міняються місцями.
Психогімнастична вправа «Тихіше!»
Мета: розвиток вольової саморегуляції.
Мишеня хоче пройти по стежці, на якій лежить кіт. Воно то йде на пальчиках, то зупиняється і, приклавши вказівний пальчик до губ, показує: «Тихіше!». Брови при цьому повинні підніматися до верху.
Психогімнастична вправа «Лагідне кошеня»
Мета: вираз задоволення, радості.
Дитина уявляє у себе на руках кошеня, яке лащиться, муркоче. А потім сама стає цим кошеням і підставляє голову дорослому, щоб той його погладив, приголубив.
Як знизити стрес дорослому і дитині?
Зараз багато хто перебуває в стресі і тривозі через поточну ситуацію. Як подолати стрес? Як віднайти ресурс, який зараз особливо потрібний?
Коли треба бігти, ховатися, захищатися в моменті, діють інші механізми. Надані поради доречні, поки люди завмерли у очікуванні або рухаються кудись, але без гострого стану.
1. Стрес вимагає фізичної та емоційної дії
Коли починає емоційно накривати, в першу чергу треба рухатися: фізичні вправи, прогулянки (якщо безпечно) тощо. Варто також облаштувати місце, де можна прокричатися та поплакати — і робити це щоразу, коли є напруження.
2. Стрес та тривогу необхідно відгальмовувати
Стрес схильний до самопідсилення на багатьох рівнях: від позитивного зворотного зв’язку в катехоламінових синапсах і до накручування себе суто на рівні думок.
Тому стрес та тривогу необхідно постійно відгальмовувати. Піймали себе на тривозі — медитуємо. Якщо треба — фізичні вправи, крики — і знову медитуємо. Робимо дихальні практики. І не накручуємо себе. Думати про проблему треба тільки в момент планування дій та під час конкретних дій.
3. Максимально зачепитися за теперішнє
Майже весь наш страх знаходиться в майбутньому. Якщо тільки ви просто зараз не біжите від фізично присутньої загрози, ваш страх — це емоційна реакція на прогноз.
Це дуже цінно, що наш мозок вміє прогнозувати майбутнє і діяти стратегічно. Але у цієї суперсили є побічка: оскільки страх живе в майбутньому, його зазвичай в сотні разів більше, ніж потрібно для адекватних дій.
Страх уже дав вам сигнал. Ви його почули і обрали якусь тактику дій або набір тактик до різних обставин. Далі страх стає ворогом і думки про майбутнє стають ворогом. Тому наша задача — максимально зачепитися за теперішнє. Заземлятися у те, що тут і зараз є у вашому житті та робить його кращим. Стіни є? Супер. Вода є? Чудово. Їжа. Люди. Тварини. Все, що окей тут і зараз, має бути основним фокусом уваги.
4. Варто мати план дій
Слід скласти свій план дій. Я маю, але не є в цьому питанні експертом, щоб радити.
5. Не посилювати паніку один одного з тими, хто поруч
Кожен повинен взяти на себе відповідальність за свій стан. Дитина на тому рівні, на якому вона здатна, теж має це зробити.
Найкращий механізм для цього — особисті кордони та самообслуговування. Кожен сам робить для себе все, що здатний зробити. У спільних справах домовляємося про ролі. Якщо потрібна допомога, про неї просять і домовляються. Кожен має особисту схованку, щоб побути в тиші наодинці, а також місце для теплого контакту.
6. Не втручатись у стан іншого, якщо він не сягає гострої ситуації
Якщо хтось панічно починає кудись бігти, не втручаємося у цей стан, а в першу чергу заземлюємо себе. Якщо немає гострої необхідності кудись бігти, не спішіть. Спочатку формуємо свій спокій, потім стає спокійно оточуючим. Або не стає, але їхній стан — їхня відповідальність. Найкраще, що ви можете зробити для них — утримати власну стабільність.
Втручаємося лише у гострій ситуації, коли треба фізично зафіксувати або дати ляпаса. Весь інший час наш сигнал близьким: «Я з тобою, я спокійний, зіприся на мене у моєму спокої».
Ми поруч для того, щоб обіймати, розмовляти, робити щось спільне.
6. Створюйте компенсатори стресу
Шукайте, що тут і зараз дозволить зробити собі та близьким комфортно. Або відволіче від думок.
Але уникайте азартної діяльності: високий рівень збудження в моменті може допомагати, але далі скоріше за все буде підсилювати тривогу.
7. Дотримуватись інформаційної гігієни
Всі знають, не всі роблять. Оберіть кілька джерел інформації, усі інші не дивіться. У більшості частин країни немає необхідності моніторити ситуацію щохвилини, можна читати новини раз на годину або рідше. Те саме стосується обговорень із близькими: тільки якщо є критично важлива інформація. Поза тим говоримо про ситуацію за графіком, наприклад двічі на день. Менше знаєш — міцніше спиш.
Але, звісно, потрібно лишити достатній контакт з реальністю через довірені джерела.
8. Інтелектуальна діяльність може допомогти
Кора великих півкуль гальмує амігдалу, яка робить нам тривожність. Тому інтелектуальна діяльність може допомагати: шахи, головоломки, математичні задачі, кросворди, вивчення іноземної мови тощо.

Спокій – важлива складова успіху, без нього неможливо продуктивно думати, діяти і спілкуватися з людьми.

ДЕНЬ 5
(6 ТРАВНЯ)

  1. ЯК ЗБЕРЕГТИ СПОКІЙ ТА ЖИТИ ДАЛІ У НЕПРОСТИЙ ЧАС ?

Заспокоїтись — одне із найважливіших, але й найтяжчих завдань для кожного з нас.

  • Мінімізуйте перегляд новин до одного разу на день

Особливо якщо ви занадто тривожні, новини лише провокуватимуть переживання.

  • Спілкуйтеся з людьми

Спілкуйтеся з іншими на ці теми, якщо це вас заспокоює.

Проте якщо ви навпаки відчуваєте тільки стрес після переписки в  чи після дзвінка — мінімізуйте таке спілкування. Переводьте розмову на нейтральні теми.

  • Займайтеся звичними справами

Це одна з найголовніших порад. Ми корисні там, де ми є, роблячи те, що ми робимо.

Ідея — не піддаватися паніці, бути кожному та кожній на своєму місці. Тому важливо бути ефективним у тому, що робиш.

  • Зберіть тривожний рюкзачок, щоб було спокійніше

Рюкзачки можливо самі по собі не настільки корисні, скільки сама ідея контролю ситуації. Коли ми контролюємо щось — нам спокійніше.

  • Допоможіть близьким

Якщо ви хочете відчувати трохи більше контролю, найкраща ідея — допомогти близьким.

Сходіть для когось у магазин, пожертвуйте гроші на якусь активність. Зараз для цього є всі приводи.

  • Підтримуйте стосунки з близькими

Близькість — це завжди ресурс. Розмовляти на тему загроз і війни можна, але не варто заглиблюватися, щоб не було застрягання на цій темі.

  • Використовуйте техніки релаксації
  • Зараз дуже важливо видихати, не панікувати. Це різні техніки релаксації. У Google їх більш ніж достатньо.

Психічне здоров’я
впливає на всі аспекти вашого життя.

Це можуть бути дихальні техніки, медитація, свіже повітря, ходіння вулицею, мінімальне фітнес-навантаження — все, що пов’язане з розслабленням, щоб організм набирався сил та перемикався.

  1. Техніки релаксації для педагогів: як швидко розслабитись та відновитись

ВІДЕО ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ

Релаксаційна вправа для розслаблення та зняття тривожност

 

Релаксаційна вправа для розслаблення “Хмари”

 

ДЕНЬ 4
(5 травня)

1.РЕЛАКСАЦІЯ

-дозволяє понизити рівень напруження у вашому тілі, особливо в серці і мозку, що приводить до поліпшення вашого загального стану, накопичення енергії і кращої концентрації.
2.ДИХАННЯ ДЛЯ РОЗСЛАБЛЕННЯ

Для того, щоб впоратися зі стресом і негативними переживаннями, іноді достатньо просто налагодити дихання. У цьому допоможе техніка абдомінального дихання. Потрібно повільно набрати в легені повітря (Ви вмієте вдихати повільно? А коли гніваєтеся?), потім затримати повітря, неквапливо порахувавши до чотирьох. Точно так само на чотири рахунки видихнути – і на чотири рахунки знову затримати дихання, не вдихаючи.

За допомогою цієї дихальної практики можна відразу вбити двох зайців. По-перше, волею-неволею змусити себе дихати повільно і уникнути гіпервентиляції легенів. По-друге, відвернути збуджений розум від проблеми, яка викликала бурхливу реакцію, і переключити його на рахунок від одного до чотирьох.

3.РЕЛАКСАЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Питання: З якого віку можна проводити з дітьми (для тривожних, агресивних, відчувають страхи) сеанси релаксації?

Відповідь: Сеанси релаксації можна проводити з дітьми будь-якого віку, будь-якого стану і з будь-якими рисами характеру. Нічого, крім користі, тут не станеться.

ГРА –РЕЛАКСАЦІЯ

 

Бути вільними від провини — велика розрада.

 

ДЕНЬ 3
(4 ТРАВНЯ)


1.ПРОВИНА – ЦЕ?

Провина, почуття провини, вина — це емоційний досвід, який виникає, коли людина вірить або усвідомлює – точно чи ні – що вона порушила власні стандарти поведінки або порушила загальнолюдські моральні норми і несе за це порушення значну відповідальність. Провина тісно пов’язана з поняттям каяття, а також сорому;
-це афективний стан, коли людина переживає внутрішній конфлікт, зробивши те, що як здається, не повинна була робити (або навпаки, не зробивши того, що вважає, що мала б зробити). Це породжує відчуття, яке не зникає легко – «сумління».

2.ЩО ТАКЕ ЗДОРОВА ПРОВИНА?

Я зробила щось погане, зробила з того висновки, здобула свій досвід. Я зрозуміла, де моя помилка в минулому, та виправила це своїми діями в теперішньому, принесла своїми діями користь, що “покриває” наслідки моїх дій.

Я зробила так, як змогла на той момент. Зараз я можу зробити інакше. Таким чином “мавр зробив свою справу, мавр може іти”: наслідки минулого перекриті діями в теперішньому, висновки на майбутнє зроблені, провина зникає.

3.ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ. ЯК ПЕРЕСТАТИ ЗВИНУВАЧУВАТИ СЕБЕ?

Пропоную відео для перегляду –

 

 

 

Паніка – це половина хвороби.
Спокій – це половина здоров’я.
Терпіння – це початок одужання.

 

ДЕНЬ 2
(3 ТРАВНЯ)

1.ПАНІЧНІ АТАКИ – ЩО ЦЕ?

Це психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації

Панічні атаки зазвичай мають деякі з цих ознак або симптомів:відчуття загибелі або небезпеки,
що насувається страх втрати контролю або страх смерті

почуття нереальності або відчуженості

швидкий, прискорений серцевий ритм

тремтіння, озноб, кінцівки, що тремтять

пітливість

задишка або ком у горлі

лихоманка

нудота

спазми в животі

біль у грудях

головний біль

запаморочення, туман в голові, слабкість

оніміння або поколювання

2.ЯК СПРАВЛЯТИСЯ З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ?
Пропоную відео для перегляду –

 

 

Шановні вихователі,батьки та діти!
У ДНЗ №10 «Ялинка» з 2 по 6 травня буде тривати
Тиждень психології.
Тому просимо Вас долучитися до нашого онлайн-марафону «Психологічне здоров’я. Самодопомога під час війни»

«Я думаю, що одна з найбільших речей, що робить
сон – це допомога при емоційному стресі». – ДжоЗеллер

ДЕНЬ 1
(2 травня)

1.ЩО ТАКЕ СТРЕС?
Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін.

Сучасне життя, безперервні інформаційні потоки, глобалізаційні зміни спонукають організм працювати на повну силу. Стресова сигналізація не відключається, і згодом людина виснажується. Симптоми стресового стану дуже різні й залежать як від обставин, так і особливостей самого організму. Серйозні травматичні події можуть спричиняти гострий стресовий розлад.

Симптоматично стрес (як і стресовий розлад) появляється таким чином:

Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.

Когнітивні реакції: кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння.

Міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі.

2.ЯК СПРАВИТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ ПІД ЧАС ВІЙНИ?
Пропоную відеоролик для перегляду

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.